Тут ведуться записи, які частково або повною мірою стосуються моєї особи. А - це візії, враження, звіти, огляди на різнопланові події, організація різних акцій, концертів, збіговисьок, тус та туристичних - екстрім вилазок і звичайно - моя творчість.
Під творчістю слід розуміти не лише написану мною прозу чи поезію, я відношу сюди всі чисельні думки, які пройшли модерування і потрапили в мережу на ваш огляд. Переважно вони з'являються після певних емоційних переживань - запою чи довгого запою.
Отже, сподіваюсь мій блог буде для Вас цікавим та в деякій мірі корисним.
Ваш, Шубєнков Владислав.
Інші інтернет контакти:
Twitter: shubenkov_v
Facebook: Vlad Shubenkov
Vkontakte: shubenkow
Gtalk: shubenkov.v
YouTube: shubenkov

Чистий четвер. Зранку прийняв душ, підмів квартиру, зараз посуд маю помити, а ввечері ще раз протерти пилюку.
На сніданок з'їв гречку, вечеряти буду вівсяними пластівцями. Очищую і себе, і все навколо себе)
От бляха муха! Всі навколо говорили, що їсти перед самим сном не корисно, що варто їсти по трохи, але часто. Нє, блін! Я, як завжди нажирався після роботи десь в пів одинадцятої і лягав спати. Плюс не регулярно пив воду протягом дня, та не їв овочів з супами. От тепер почав притримуватись трохи посту перед Великоднем. І о чудо! Самопочуття стало кращим! І сни якісь барвисті, правда з його сюжетними лініями ще працювати і працювати. Але думаю, то з часом прийде.
Висновок: слухайтесь порад дієтологів, і не набивайте ваші животи, хоча в б останній тиждень посту.
От і зараз я вловив себе на думці, що роки стали коротшими. Можливо варто практикувати безсоння? Не здається тобі безглуздим наздоганяти постійно втрачене? Я завжди любив складати минуле на полички, перебирати його, протирати від пилу. Моє життя схоже на музей з багатьма експонатами та виставковими залами довжиною у футбольні поля. І в самому кінці, вже при виході, є така кімната, в яку я не можу не обминути, коли проходжу повз. Там вся ти. Там наша історія.
Думки в коментарях.
Падіння соціальної рівності та людських якостей захлеснули всю Україну. 2012 рік обіцяє бути не лише футбольним, а й сповна драматичним. Чи зуміє пересічний українець відчути на собі світове футбольне свято та чому ми все менше згадуємо про ввічливість та культуру.?
Ласкаво просимо в Україну у ХХI століття.
Не знаю, як зараз, але в моєму дитинстві мене вчили, що українці - це працьовиті, щирі люди, які підтримують свого брата, мужньо стають на захист державних інтересів та власної гідності, добрий та справедливий народ. Тоді, в далеких дев'яностих, я щиро вірив в наше світле майбутнє, і завжди тримав руку на серці при виконанні національного гімну.
Що ж сталось за ці двадцять років і чому я так, і не відчув, що живу у рідній державі, де піклуються про своїх громадян, де соціум - є основним виборчим органом і де можна відчути себе захищеним і вільним?
В цьому тексті, я ніяким чином, не узагальнюю всіх людей, хочеться вірити, що ще залишились нормальні та порядні. Напевно оця порядність в нас і підводить. Чи виховання не вистачає, чи ментальність така, або життя змушує скурвитись, але.
В наш час українці перетворились на, можливо, амбіційних, проте гнилих, жадібних людей, які бачать лише свою вигоду у всьому не зважаючи на інтереси інших. Наведу простий приклад.
Скоро в нас пройде Євро 2012. Подія 100% очікувана не лише нами, а й цілим світом. Скільки було галасу, публічних дискусій, та громадських висловлювань на тему потрібно нам Євро чи ні. Плюси залишались за відремонтованими дорогами, мостами, аеропортами, новими інфраструктурами та соціальними програмами. Плюс Шоу Світового масштабу (два слова з великої літери), яке б розповіло про існування такої держави, як Україна, підняло б наш бренд на світовій спільноті. Мінуси - відмивання коштів, політичні спекуляції, ущемлення правами самих українських громадян на користь туристів (виселення студентів з гуртожитків на час чемпіонату,підняття цін на оренду всього можливого житла у містах, які приймають футбольні матчі). Звісно, більшість бізнесменів планують максимально заробити на майбутньому дійстві. Рекордна кількість хостелів лише за 2012 рік з'явилась у Києві, Львові та Донецьку. Ціни на подобову оренду квартири піднялись до просто позахмарних висот. Більше того, орендодавці ідуть навіть далі, переступаючи через поняття людяності. Вчора спілкувався зі своєю знайомою, яка працює у сфері нерухомості. Ми говорили за пошук нової квартири для мене. Вона розповіла, що зараз в людей стан масового психозу. Деякі власники квартир пропонують людям, які мешкають в їх квартирах, просто виселятись з них на час Євро, а потім знову в'їжджати. Куди хто має дітись - всім байдуже. Також підняли ціни не лише на подобову оренду, а й на довготривалу. Квартири з великою площею перетворюють на міні хостели, набиваючи кімнати двоповерховими ліжками. Коротше, кожен думає, як побільше урвати собі шматок. Про інтереси пересічного українця, який просто живе у своїй країні і працює ніхто не думає і, здається, навіть не згадує. Цікаво чи така ж сама ситуація у сусідній Польщі,та як саме вели себе інші нації під час того, коли вони приймали чемпіонати та олімпіади в минулих роках? Не буду судити та порівнювати бо не знаю, але прикро від відчуття, що навколо не люди, а якісь монстри з грошовим апетитом, що готові продати кого завгодно. аби лиш ціна була нормальна. Можливо тому наша історія сповнена такого драматизму та трагізму? Майже завжди на мізерну частку справжніх культурно вихованих та толерантно свідомих людей перепадає великий відсоток протилежних.
Ніколи не вважав себе націоналістом чи патріотом. Проте люблю свою державу, так само сильно, як і в дитинстві. Тільки от народ навколо - все менше схожий на громадян європейської держави. Що тут можна говорити, коли керманич - колишній засуджений, пів парламенту - кримінальні авторитети, а свободу слова лише в Конституції, як натяк на колишню мрію, про сильну демократичну державу.
Чим більше живу, тим краще розумію, що мені неприємно бути громадянином сьогоднішньої України, мені не приємно бачити все те, що відбувається навколо і просто мовчати. Зрештою, карма кожному верне своє.
Шануйтесь, бо ми цього варті.
Три дні поспіль підйом в шостій. Мені треба медальку дату за відвагу. Так важко заставити себе вилізти з під ковдри, коли під боком хтось солодко спить, за вікном чуєш вітер в деревах та каплі дощу.
А тобі, курво мамо, треба.
Бляха муха.
Posted via m.livejournal.com.
З минулого "Поетичного Батлу" пройшло пів року. Довго не могли визначитись з приміщення та містом наступного конкурсу. Але все ж не відійшли від перших правил і "Батл" завдяки першому переможцю залишається у Франківську.
Отже, 28 квітня (субота) чекаю вас у Івано-Франківську )
Більш детально про сам захід тут - http://vk.com/poetry_battle
Телефонував мені друг з Києва на днях (http://pia-nist.livejournal.com/). Він працює на телеканалі СТБ, знімають різні передачі по Україні та розважальні ток-шоу. Дзвінок був ввечері, Ігор каже мені:
- От спочатку знімали передачі на тему, як допомогти одружитись. А тепер знімаємо передачі про те, як не розлучитись.
Я питаю чи не тих самих вони людей знімають, що перед цим брали участь в попередніх зйомках. Ігор каже, що тих :).
Так от я подумав, наступним циклом передач мають стати, як правильно розлучитись, як правильно жити одному, як правильно пити з друзями не що п'ятниці, а щодня і тп і тд.
З такими темпами українці і кроку ступити не зможуть без телевізійної підказки, а як показує досвід - підказки ці не зовсім вірні. Правду мама з татом казали в дитинстві: "Слухайся батьків, синку...". А в нас телевізор з Інтернетом скоро не те що батьків замінить, а й нас самих.
Download...
Отак ми й тримались. Я на алкоголі - вона на літературі.
Правда, одного ранку, коли я небритий збирався на фабрику. Вона прокинулась, підійшла до мене ще заспана та напів оголена, обійняла за шию і сказала: "Література померла ще в шістдесятих, а можливо й раніше. Давай просто жити, як люди, а не герої з твоєї книги".
На всякий випадок я погодився. Хоча вино не вилив.
Тут детальна інформація, плюс 20 хвилинний ролік про другий сезон.
http://lostfilm.info/news/id12985/#689
Приїхав з роботи, прийняв душ, повечеряв, завантажив фільм перед сном подивитись. Тут дзвонить Алекс. Каже: "я біля твого дому, зараз зайду".
Підсумок: два літри пива, розмови про світле майбутнє і хєр я зранку на роботу прокинусь бадрічком.
Posted via m.livejournal.com.
Linkin Park в Україні цього літа!
Спочатку думав - фейк, але потім зайшов на офіційний сайт гурту і там пише http://www.linkinpark.com/events/odessa-u
Коротше, вже нервово курю на кухні, планую поїздку. Хто теж збирається - пишіть, давайте разом затусимо!