Ви дивитеся журнал [info]shubenkov

Вітаю.

  • 30 квітень 2012 at 7:13 PM
книгарня Є
Персональний блог Шубєнкова Владислава.
Тут ведуться записи, які частково або повною мірою стосуються моєї особи. А - це візії, враження, звіти, огляди на різнопланові події, організація різних акцій, концертів, збіговисьок, тус та туристичних - екстрім вилазок і звичайно - моя творчість.
Під творчістю слід розуміти не лише написану мною прозу чи поезію, я відношу сюди всі чисельні думки, які пройшли модерування і потрапили в мережу на ваш огляд. Переважно вони з'являються  після певних емоційних переживань - запою чи довгого запою.
Отже, сподіваюсь мій блог буде для Вас цікавим та в деякій мірі корисним.
Ваш, Шубєнков Владислав.

Інші інтернет контакти:
Twitter: shubenkov_v
Facebook: Vlad Shubenkov
Vkontakte: shubenkow
Gtalk: shubenkov.v
YouTube: shubenkov

Квартира.

  • 20 квітень 2012 at 7:16 PM
поп-арт
Віддав всі гроші на нову квартиру, правда тепер, буду в центрі жити. Але, бляха муха, всі гроші! От тепер думаю за що буду жити? А ще Терміново потрібно провести Інтернет.

Чистий Четвер.

  • 12 квітень 2012 at 11:45 AM
поп-арт

Чистий четвер. Зранку прийняв душ, підмів квартиру, зараз посуд маю помити, а ввечері ще раз протерти пилюку.

На сніданок з'їв гречку, вечеряти буду вівсяними пластівцями. Очищую і себе, і все навколо себе) 

Про їжу перед сном.

  • 11 квітень 2012 at 6:15 PM
поп-арт

От бляха муха! Всі навколо говорили, що їсти перед самим сном не корисно, що варто їсти по трохи, але часто. Нє, блін! Я, як завжди нажирався після роботи десь в пів одинадцятої і лягав спати. Плюс не регулярно пив воду протягом дня, та не їв овочів з супами. От тепер почав притримуватись трохи посту перед Великоднем. І о чудо! Самопочуття стало кращим! І сни якісь барвисті, правда з його сюжетними лініями ще працювати і працювати. Але думаю, то з часом прийде.

Висновок: слухайтесь порад дієтологів, і не набивайте ваші животи, хоча в б останній тиждень посту.

Наша історія

  • 10 квітень 2012 at 12:52 PM
поп-арт
Ми занадто швидко подорослішали. Скільки нам зараз? Двадцять три, двадцять чотири? Тридцять? А може і всі сорок сім з гаком? Пів життя я вважав себе занадто молодим для чогось, тепер думаю, що втратив моменти. Мені навіть фільми з іншого століття більш до вподоби. А ти так дивно дивишся на прохожих за вікном. І в очах відзеркалюється місто. Уяви лише, як ми будемо говорити внукам, що в нас не було мобільних і ми писали листи від руки!? Я знаю, ти і зараз це робиш. В мене є всі твої вітальні листівки без зворотнього адресу. Можливо більшість з них загубились в порожніх під'їздах, де я вже не живу.
От і зараз я вловив себе на думці, що роки стали коротшими. Можливо варто практикувати безсоння? Не здається тобі безглуздим наздоганяти постійно втрачене? Я завжди любив складати минуле на полички, перебирати його, протирати від пилу. Моє життя схоже на музей з багатьма експонатами та виставковими залами довжиною у футбольні поля. І в самому кінці, вже при виході, є така кімната, в яку я не можу не обминути, коли проходжу повз. Там вся ти. Там наша історія.

Опитування

  • 10 квітень 2012 at 12:22 PM
поп-арт
Якби українську мови планували б перевести з кирилиці на латиницю, ви були за чи проти?

Думки в коментарях.




поп-арт

Падіння соціальної рівності та людських якостей захлеснули всю Україну. 2012 рік обіцяє бути не лише футбольним, а й сповна драматичним. Чи зуміє пересічний українець відчути на собі світове футбольне свято та чому ми все менше згадуємо про ввічливість та культуру.?


Ласкаво просимо в Україну у ХХI століття.



Не знаю, як зараз, але в моєму дитинстві мене вчили, що українці - це працьовиті, щирі люди, які підтримують свого брата, мужньо стають на захист державних інтересів та власної гідності, добрий та справедливий народ. Тоді, в далеких дев'яностих, я щиро вірив в  наше світле майбутнє, і завжди тримав руку на серці при виконанні національного гімну.
Що ж сталось за ці двадцять років і чому я так, і не відчув, що живу у рідній державі, де піклуються про своїх громадян, де соціум - є основним виборчим органом і де можна відчути себе захищеним і вільним?
В цьому тексті, я ніяким чином, не узагальнюю всіх людей, хочеться вірити, що ще залишились нормальні та порядні. Напевно оця порядність в нас і підводить. Чи виховання не вистачає, чи ментальність така, або життя змушує скурвитись, але.
В наш час українці перетворились на, можливо, амбіційних, проте гнилих, жадібних людей, які бачать лише свою вигоду у всьому не зважаючи на інтереси інших. Наведу простий приклад.
Скоро в нас пройде Євро 2012. Подія 100% очікувана не лише нами, а й цілим світом. Скільки було галасу, публічних дискусій, та громадських висловлювань на тему потрібно нам Євро чи ні. Плюси залишались за відремонтованими дорогами, мостами, аеропортами, новими інфраструктурами та соціальними програмами. Плюс Шоу Світового масштабу (два слова з великої літери), яке б розповіло про існування такої держави, як Україна, підняло б наш бренд на світовій спільноті. Мінуси - відмивання коштів, політичні спекуляції, ущемлення правами самих українських громадян на користь туристів (виселення студентів з гуртожитків на час чемпіонату,підняття цін на оренду всього можливого житла у містах, які приймають футбольні матчі). Звісно, більшість бізнесменів планують максимально заробити на майбутньому дійстві. Рекордна кількість хостелів лише за 2012 рік з'явилась у Києві, Львові та Донецьку. Ціни на подобову оренду квартири піднялись до просто позахмарних висот. Більше того, орендодавці ідуть навіть далі, переступаючи через поняття людяності. Вчора спілкувався зі своєю знайомою, яка працює у сфері нерухомості. Ми говорили за пошук нової квартири для мене. Вона розповіла, що зараз в людей стан масового психозу. Деякі власники квартир пропонують людям, які мешкають в їх квартирах, просто виселятись з них на час Євро, а потім знову в'їжджати. Куди хто має дітись - всім байдуже. Також підняли ціни не лише на подобову оренду, а й на довготривалу. Квартири з великою площею перетворюють на міні хостели, набиваючи кімнати двоповерховими ліжками. Коротше, кожен думає, як побільше урвати собі шматок. Про інтереси пересічного українця, який просто живе у своїй країні і працює ніхто не думає і, здається, навіть не згадує. Цікаво чи така ж сама ситуація у сусідній Польщі,та як саме вели себе інші нації під час того, коли вони приймали чемпіонати та олімпіади в минулих роках? Не буду судити та порівнювати бо не знаю, але прикро від відчуття, що навколо не люди, а якісь монстри з грошовим апетитом, що готові продати кого завгодно. аби лиш ціна була нормальна. Можливо тому наша історія сповнена такого драматизму та трагізму? Майже завжди на мізерну частку справжніх культурно вихованих та толерантно свідомих людей  перепадає великий відсоток протилежних.
Ніколи не вважав себе націоналістом чи патріотом. Проте люблю свою державу, так само сильно, як і в дитинстві. Тільки от народ навколо - все менше схожий на громадян європейської держави. Що тут можна говорити, коли керманич - колишній засуджений, пів парламенту - кримінальні авторитети, а свободу слова лише в Конституції, як натяк на колишню мрію, про сильну демократичну державу.
Чим більше живу, тим краще розумію, що мені неприємно бути громадянином сьогоднішньої України, мені не приємно бачити все те, що відбувається навколо і просто мовчати. Зрештою, карма кожному верне своє.

Шануйтесь, бо ми цього варті.

поп-арт

Три дні поспіль підйом в шостій. Мені треба медальку дату за відвагу. Так важко заставити себе вилізти з під ковдри, коли під боком хтось солодко спить, за вікном чуєш вітер в деревах та каплі дощу.

А тобі, курво мамо, треба.

поп-арт
Ненавиджу коли мене будять просто так, аби не спав. Тільки починаєш відпочивати і бачити якийсь сон, як тут: " Вставай, іди прибери свої речі в ванній...".
Бляха муха.
поп-арт
А от скажіть, працювати в свято і на Великдень піднімає рівень атеїзму чи ні?


Posted via m.livejournal.com.

поп-арт

З минулого "Поетичного Батлу" пройшло пів року. Довго не могли визначитись з приміщення та містом наступного конкурсу. Але все ж не відійшли від перших правил і "Батл" завдяки першому переможцю залишається у Франківську.
Отже, 28 квітня (субота) чекаю вас у Івано-Франківську )

Більш детально про сам захід тут - http://vk.com/poetry_battle

Телевізор - не батьки.

  • 05 квітень 2012 at 10:09 AM
поп-арт

Телефонував мені друг з Києва на днях (http://pia-nist.livejournal.com/). Він працює на телеканалі СТБ, знімають різні передачі по Україні та розважальні ток-шоу. Дзвінок був ввечері, Ігор каже мені:
- От спочатку знімали передачі на тему, як допомогти одружитись. А тепер знімаємо передачі про те, як не розлучитись.

Я питаю чи не тих самих вони людей знімають, що перед цим брали участь в попередніх зйомках. Ігор каже, що тих :).

Так от я подумав, наступним циклом передач мають стати, як правильно розлучитись, як правильно жити одному, як правильно пити з друзями не що п'ятниці, а щодня і тп і тд.

З такими темпами українці і кроку ступити не зможуть без телевізійної підказки, а як показує досвід - підказки ці не зовсім вірні. Правду мама з татом казали в дитинстві: "Слухайся батьків, синку...". А в нас телевізор з Інтернетом скоро не те що батьків замінить, а й нас самих.

Tags:

поп-арт


Download...
поп-арт
Література померла. Цю фразу вона кинула мені в обличчя, як останній аргумент. За всіма сценаріями все до цього йшло вже кілька тижнів. Спочатку вона перестала розмовляти зі мною. Потім, коли я приходив вночі з роботи, втомлений, як протестантський проповідник після меси, вона відмовилась зі мною вечеряти. Готувати я почав теж сам, на що вистачало часу і бажання. Самому мені доводилось і пити. Пляшка за пляшкою, інколи по дві за вечір. Так важливо було усвідомити цю грань між дозволеністю та свободою. З одного боку вона мені нічого не говорила, а лише мовчки читала книжку в кімнаті загорнувшись у вовняну ковдру, з іншого - вона нічого мені не говорила, але я відчував, як її то бісить.
Отак ми й тримались. Я на алкоголі - вона на літературі.
Правда, одного ранку, коли я небритий збирався на фабрику. Вона прокинулась, підійшла до мене ще заспана та напів оголена, обійняла за шию і сказала: "Література померла ще в шістдесятих, а можливо й раніше. Давай просто жити, як люди, а не герої з твоєї книги".
На всякий випадок я погодився. Хоча вино не вилив.

Першоквітневий google maps.

  • 01 квітень 2012 at 11:59 AM
поп-арт
Хлопці з google віджигають по дорослому.


поп-арт

Завтра!

  • 31 березень 2012 at 11:35 PM
поп-арт

Тут детальна інформація, плюс 20 хвилинний ролік про другий сезон.
http://lostfilm.info/news/id12985/#689
поп-арт

Приїхав з роботи, прийняв душ, повечеряв, завантажив фільм перед сном подивитись. Тут дзвонить Алекс. Каже: "я біля твого дому, зараз зайду".

Підсумок: два літри пива, розмови про світле майбутнє і хєр я зранку на роботу прокинусь бадрічком.

поп-арт
Дійшов до досконалості - гуглити в яндексі.


Posted via m.livejournal.com.

Дочекались!!!

  • 29 березень 2012 at 11:51 AM
поп-арт

Linkin Park в Україні цього літа!
Спочатку думав - фейк, але потім зайшов на офіційний сайт гурту і там пише http://www.linkinpark.com/events/odessa-ukraine, що справді будуть!

Коротше, вже нервово курю на кухні, планую поїздку. Хто теж збирається - пишіть, давайте разом затусимо!

Profile

поп-арт
[info]shubenkov
Владислав ШУБЄНКОВ
VK

Latest Month

квітень 2012
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com